В Україні, щорічно у другу суботу березня з 1999 року, вшановують представників професії землевпорядник.

Розвиток суспільства в усі часи був пов’язаний з землею, яка і зараз залишається головним засобом для існування людства і джерелом суспільного багатства.

В Україні професія землевпорядника завжди користувалася повагою, тому що вона присвячена безцінному скарбу країни – її землі. Землевпорядники слідкують за тим, щоб земля використовувалась раціонально і ефективно.

Зараз в Україні проводиться земельна реформа, і саме землевпорядники є її безпосередніми виконавцями. Від їх професіоналізму залежить, наскільки по-господарськи використовується земля, в якому стані вона буде передана нащадкам.

В 2025 році День землевпорядника України припадає на 8 березня.

 В шалений період розвитку людства, коли щоденні події змінюються із неймовірною швидкістю, а цінності в житті, ті основні принципи, які формують поведінку, орієнтують на досягнення гармонії та щастя - дуже різні, чи повинні ми говорити про екологію, збереження навколишнього середовища?

«Так, ми невпинно повинні звертати свою увагу на власну поведінку в екологічному середовищі. Щобільше, ми зобов'язані навчати тих, для кого створюємо майбутнє: відповідального ставлення до світу, що отримали в дарунок від Творця.» Така позиція настоятеля Храму Святого Володимира Великого в м.Кропивницький —  прот. Йосифа Дрекало.

   Тому ми знову йдемо до дітей. Разом із викладачами Рівненської спеціальної школи, за активної участі ековолонтера, парафіянки нашого храму М.Курцевої та маленьких християн цього закладу, відбувся екологічний захід на тему: Відповідальна поведінка з відходами. Так, саме про побутові відходи ми вирішили поговорити напередодні свят. Адже свята це смаколики, а всі смаколики мають пакування і воно гарне, різне  та небезпечне для навколишнього середовища.

           Урок видався не лише навчальним та виховним, а ще  й веселим.

Викладач Вікторія Повзун виготовила із вторинного картону макети цікавих чудернацьких «баків-монстриків» та картки із зображенням видів відходів. Ми вчились розрізняти відходи за категоріями і вже точно прийшли висновку, що їх не лише можна правильно утилізувати, а й отримати повторну користь. В школі давно запроваджена практика збору пластикових кришечок для виготовлення протезів для наших бійців. Використовують бляшані баночки для виготовлення окопних свічок, із тканинних  речей – в’яжуть килимки для солдатів.

Спільною роботою із педагогами закладу нам вдалось під час уроку ще раз зосередити увагу дітей на засміченості довкілля. Насправді дітки знають, що сміття – це загроза для тварин, рослин та в цілому для природи. Дітвора залюбки погоджується із настановами: щоб зберегти планету, потрібно почати з малого – відповідально відноситись до відходів. Таке ставлення формується саме в їхньому віці. В підсумку уроку було прийняте рішення встановити на території школи вуличні баки для сортування сміття, а ще,  навесні виготовимо компостні ями для створення поліпшувачів ґрунту. Діти граючись усвідомили такі прості речі, які дуже часто не усвідомлюємо ми - дорослі.

Наше знайомство почалось із фрази: « Що з цим можна зробити? З цим щось можна зробити?» .

 Гіоргі разом із дружиною, в передмісті Тбілісі побудували чудовий будинок. Разом з архітектором розробили проект. Планування - абсолютне втілення мрій власників. Будівельники збудували будинок  і….

Перепад рівнів на території садиби 180см, за межами – 150., комунікації, водовідведення, поливна система, в’їзди – виїзди та інші обставини так би мовити непереборної сили, змусили шукати ще одного виконавця  (хто має будинок на території, де перед забудовою не було зроблено перепланування рельєфу із врахуванням параметрів майбутньої будівлі,  прив’язки до місцевості, майбутнього мощення, той точно знає про що я зараз.) Серед ландшафтних компаній Замовник зупинив вибір на нашій і ми розпочали обговорення.

Я слухала Замовника і на думку йшли слова Джоді Піколта про два способи стати щасливим. Саме стати щасливими, адже наша історія про те, як люди хочуть бути щасливими. Молоде подружжя із Тбілісі будує будинок, облаштовує двір для власного щастя. Гіоргі мрійливо говорив, як вони з дружиною бажають, щоб було затишно, щоб існував простір, вологість повітря давала відчуття свіжості,  існувала приватність,  закритість від зовнішнього світу   але при цьому були збережені види на неймовірні природні краєвиди... Так от, Джоді Піколт сказав: «Поліпш реальність чи знизь   очікування». І ми взялись поліпшувати реальність. Ось що у нас вийшло в 3d макеті, в кресленнях. Ми розробили план перепланування рельєфу, при цьому врахували всі глибини залягання підземних комунікацій, які на момент перепланування вже існували, розробили проект поливної та дренажної системи. Розробили план підземного відведення води із даху таким чином, щоб вона була використана для системи поливу. Врахували кліматичні особливості та майбутні умови обслуговування території і звичайно ж побажання замовників.

Віддалена робота поглиблює навички аналізу. Коли не маєш можливості особисто вийти на об’єкт, пройтись власними ногами по території, заглянути у всі шпаринки і взяти в пригоршню землю – потрібно вивчати, аналізувати наявну інформацію: фото, відео, геолокацію, доступні дані про грунти, кліматичні умови, власний досвід. Немає схожих об’єктів, Замовників, завдань, але фізіологія рослин, ґрунтознавство та правила благоустрою незмінні, тому  використовуючи все що маєш - отримуєш результат!

  Щастя вам, Гіоргі та Лєна в вашому світі, де ми разом  поліпшили реальність!